«Я почала цікавитися малюванням з трьох років і всі родичі з дитинства говорили: художником буде!» Живопись vs. компьютерная графика — творческий путь современной украинской художницы Натальи Стешенко
© Natasha Steshenko
— Художник-графік — мрія дитинства або протест на батьківське «ти обов’язково мусиш стати фахівцем у поважних спеціальностях…»? Чи може саме твоя родина стала головним натхненням у пошуках себе в цій сфері?
— Я почала цікавитися малюванням з трьох років, і всі родичі з дитинства говорили — художником буде! В школі, крім малювання, теж ніякими предметами не цікавилася, тому мої батьки ніяк не перешкоджали і тільки сприяли моєму розвитку в цьому напрямку. Взагалі-то, я не єдиний художник у сім’ї. Мій дідусь малював репродукції таких відомих митців як Іван Шишкін, Микола Пимоненко, Володимир Маковський, Іван Крамський. І саме мій дідусь спочатку вчив мене малювати.
© Natasha Steshenko
— Ти полюбляєш експериментувати зі стилями та матеріалами? Чи є найулюбленіший, домінуючий?
— Ще навчаючись в університеті я перепробувала багато різноманітних технік, інструментів і стилів. Цей досвід став мені у пригоді в роботі дизайнером, де я працюю переважно з комп’ютерною графікою. Але більше за все я полюбляю живопис, тому багато часу проводжу малюючи фарбами.
Поступово я сформувала стилістику для своїх картин і зараз працюю переважно у ній. Але вона весь час змінюється і я намагаюся вдосконалювати її. Останнім часом я зацікавилася керамікою. Зараз паралельно з картинами роблю серію скульптур.
— Роботами яких українських та зарубіжних авторів ти надихаєшся?
— Завжди любила академічний живопис та імпресіонізм. Подобаються роботи Тараса Шевченка, Миколи Пимоненка, Гогена. Але надихаюся тим, що мене оточує у реальному житті: люди, побут — все те, що відбувається на вулиці. Також багато цікавого можна знайти у соціальних мережах. Щодня я зберігаю в колекції десятки картинок, і це не тільки художники, а й фотографії, відео, ілюстрації, дитячі роботи, дизайн, графіті — все, що здається мені цікавим.
— Після якої роботи (серії робіт) про тебе почали говорити в інтернеті?
— Картина «Реконструкція» дуже швидко набрала популярність. Буквально за три дні вона мала 40 тисяч переглядів у Facebook. Для моєї нерозкрученої сторінки це була нереально велика цифра!
© Natasha Steshenko
© Natasha Steshenko
© Natasha Steshenko
© Natasha Steshenko
— Розкажи про процес створення твоїх робіт.
— Я багато фотографую, збираю матеріал. Все, що здалося мені цікавим, до чого хотілося б привернути увагу, потрапляє до моєї бібліотеки зображень. Завжди роблю ескізи, компоную, підбираю палітру, потім малюю картину. Намагаюся відтворювати реальні місця, людей або події.
— Чи спадало тобі на думку, що зображуючи реалії українських міст, ти знайдеш помітну реакцію суспільства?
— В цих зображених реаліях чи не кожен впізнав себе чи життєву ситуацію, в якій хоч раз опинявся. Чимала частина людей скаржиться, що їм погано живеться, що скрізь суцільний занепад. Я ж вважаю, що не місце робить людину краще, а людина місце. Тому людям, замість того, щоб скаржитися, потрібно не чекати ні на підтримку, ні на допомогу, а починати вчитися і багато працювати, щоб пишатися тим місцем, де вони живуть.
— Які твої роботи продаються краще за всі та чому?
— Поки що найбільш улюбленими серед прихильників є картини із серії «Простір для сенсу». Може через яскраву палітру, а може через те, що багатьом в душі вони відгукнулися. Думаю, що точніше зможу відповісти на це питання трохи згодом.
© Natasha Steshenko
© Natasha Steshenko
© Natasha Steshenko
— Серед робот серії «Простір для сенсу» напевно кожен знайде щось, що імпонує саме йому. А який твій особистий «Простір для сенсу», або «простір мрії»?
— Я живу на Оболоні (район Києва — примітка редакції) і мене повністю задовольняє це місце. Тут я черпаю натхнення і працюю над картинами, маю можливість спостерігати за реальним життям, оцінювати ситуацію в суспільстві, бачити потреби людей.
— Який софт ти використовуєш під час створення проектів, працюючи дизайнером?
— У своїй роботі використовую переважно Illustrator, Photoshop та Figma, іноді малюю від руки.
— Що більше до вподоби: створення шедеврів у цифровому просторі чи реальному?
— В реальному, максимум в доповненій реальності.
— Яким бачиш своє майбутнє? Яке місце у світі живопису та дизайну ти хотіла б займати через 10 років?
— В найближчому майбутньому планую закінчити серію картин «Простір для сенсу» і почати нову «Простір для гармонії». Маю багато ідей для картин і хочу по максимуму їх реалізувати.
Через свою творчість я спілкуюся з людьми, іноді відкриваю їм очі, іноді — душу. І якщо хоч одна з моїх картин змусила людину сповільнитися, озирнутися довкола і переосмислити щось у цьому житті, значить моя праця недаремна.
А що буде через 10 років? Мені здається це великий термін, до того часу я відкрию для себе нові горизонти, про які зараз і не здогадуюсь.